«Я одразу подумала, що ми за три дні їх знищимо та забудемо», – розповідає Валентина Лобанова із села Костянтинівка Запорізької області. Пенсіонерка працювала доглядальницею у літньої жінки у Запоріжжі та до обласного центру приїхала перед війною. Нині цій жінці стало гірше і її відвозять із міста до села. А Валентина Анатоліївна не може повернутись до себе додому, бо її селище знаходиться на окупованій території. Добрі люди дозволили пожити у них на квартирі, оплачуючи лише комуналку.
Жінка спілкується із сусідами зі свого населеного пункту, і ті їй повідомили, що після обстрілу в її будинку дві дірки у даху. Пенсіонерка чекає, коли відчинять дороги, і можна буде повернутися до себе.
.png "«До цих пір трусимось, як бомби вибухають»")
.png "Імена")
