Скиба Поліна

8-б клас, Олексіївський ліцей Покровської сільської ради

Вчителька, що надихнула на написання – Макаренко Лариса Михайлівна

Моя Україна майбутнього

«І на оновленій землі

врага не буде, супостата,

а буде син, і буде мати,

і будуть люде на землі».

(Тарас Шевченко)

У житті людини є кілька дуже важливих речей – це друзі, кохані, рідні… А ще є рідна країна, де вона народилася, де їй належить жити, у чию долю та розвиток робити свій внесок. Моя країна – Україна!

Я люблю свою Батьківщину всім серцем і понад усе хочу бачити її вільною та єдиною.

Моя країна – приклад великої мужності, витривалості та духовності. Вона йшла крізь століття дуже важким шляхом. Українці завжди славилися своєю великою внутрішньою силою, неповторною культурою, співучою мовою та високими стандартами моралі. Відкриті, чесні та доброзичливі вони не раз ставали жертвами жорстокого насильства з боку агресивних сусідів та іноземців-загарбників. Але завжди самовіддано боролися за своє майбутнє і краще життя для своїх дітей.

Сьогодні я мрію, як і кожен громадянин моєї держави, про мирне чисте небо, в якому не видно спалахів фосфорних бомб, про тихі вечори, коли можна допізна засиджуватися за столом, а не поспіхом гасити світло, бо розпочалася комендантська година, про ранкові звуки щебетання пташок, а не безкінечної канонади артобстрілу…

Мрію про те, як незабаром повернеться мій тато з «нульовки» і так голосно , ще від самих воріт, скаже: «Ми перемогли!» Мрію… Вірю – скоро все зміниться і Україна майбутнього – не така вже й далека…

Яка вона, моя Україна, моя єдина рідна ненька, стане у майбутньому? Вона буде найкращою на Землі! Тут житимуть найуспішніші, найщасливіші люди! Звичайно ж, нікуди не зникнуть золотаві пшеничні лани Донеччини й блакитне небо Луганщини, квітучі сади севастопольської магнолії й запашні луки Запоріжжя…І наші моря, Чорне та Азовське, будуть гостинно запрошувати всіх бажаючих відчути їхню солонувату хвилю, за якою ми всі так скучили. А для екстремалів, будь ласка, – похід у Кримські гори, щоб побачити всю велич давньої краси замків та фортець. Херсонщина щедро пригощатиме соковитими кавунами, а Мелітополь – кисло-солодкою черешнею…

Дехто може сказати зараз, що я чогось не розумію у майбутньому. Адже можна ж включити фантазію і понестися в думках так далеко: політ на Марс, наприклад, який буде здійснювати український космічний корабель, або – супершвидка поїздка машиною часу на Венеру (машина теж, до речі, буде сконструйована українськими інженерами). Ні, я прекрасно розумію, що це обов’язково буде, але після того, як ми викинемо з нашої землі нахабного загарбника і наберемося сил для втілення в життя найсміливіших мрій.

Моя країна – це працелюбні люди, мужні козаки, хоробрі захисники, прекрасна княгиня Ольга, Мудрий Ярослав, величний Володимир Великий, відданний Хмельницький, талановитий Шевченко, неповторний Микола Леонтович … Вони будуть і в майбутньому, бо це – наше, рідне, відвойоване у ворога кров'ю, загубленими життями українців…

Україна буде вільною! Я вірю в щасливе світле майбутнє моєї Батьківщини, знаю, що настане той день, коли вона стане заможною та щасливою країною, яку поважатимуть у всьому світі. Моя країна - вільна, сильна, незалежна держава – була,є і буде у майбутньому!

«І буде мир. І буде спокій.

Свободи дух підкорить Небеса.

Розпустить коси пава ясноока,

То Україна – то моя земля!»

(Олександр Попов).