Ми з чоловіком живемо в Харкові. Я працюю менеджером з туризму.

24 лютого ми прокинулися о п’ятій ранку від вибуху. Про всяк випадок зібрали документи, але не думали, що все буде настільки серйозно. Однак, потім знову пролунали вибухи. Я залишилася вдома. Чоловік пішов на роботу, але швидко повернувся. На третій день війни ми перейшли в бомбосховище, а на четвертий – поїхали до батьків у місто Оріхів Запорізької області, тому що наш район активно обстрілювали.

У перший день війни магазини ще працювали, але ми не запаслися продуктами. Потім зачинилися і крамниці, і аптеки. Оскільки ми були вдома лише кілька днів, то нам вистачило того, що мали.

Ми два місяці жили в Оріхові, а потім переїхали у Запоріжжя. Зараз вже вдома, працюємо. Час від часу чутно вибухи, але ми поки що не плануємо знову залишати Харків.