Обійдихата Михайло, 9 клас, філія "Радіонівська гімназія" Лозуватського ліцею ім. Т. Шевченка

Вчитель, що надихнув на написання — Левченко Світлана Анатоліївна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Уроки війни: шлях до сили і єдності

Школа. Звичайний робочий урок української літератури в 9 класі. На дошці – портрет Тараса Шевченка. Світлана Анатоліївна пояснює нову тему. Спокійно й розмірено говорить вона про життєвий і творчий шлях Шевченка. Наш клас завмирає, слухаючи неквапливий голос вчительки. Ось вона торкається клавіатури ноутбука і її цікава розповідь перетворюється на мою уяву. Та раптом лунає довгий і тривожний сигнал. Це тренування на випадок збройної агресії.

Ми всі поспіхом біжимо в укриття. Адміністрація навчального закладу проводить з нами роз’яснювальну роботу. Та хто із нас думав, що через пару днів розпочнеться війна.

Коли я прокинувся вранці 24 лютого 2022 року, я не уявляв, що цей день змінить моє життя. Звук сирен і новини про війну шокували всіх у нашій родині. Я відчував страх і невизначеність, але швидко зрозумів, що не можу просто сидіти вдома. І я йду в школу.

На шкільному подвір’ї учителі, учні, але не гамірно. Немає тієї метушні, що зазвичай. Суміш страху, тривоги і серйозності. Кожен розумів, що реальність змінилася. Нас відправляють додому, та ніхто цьому не радіє.

Того дня ми спостерігаємо в небі літаки. Вони довго кружляють над нашим селом. Ми піднімаємо голови, вдивляємось у вись, щоб розгледіти, чиї ж вони, але так і не можемо зрозуміти.

Перші дні війни були важкими. Ми з батьками постійно дивилися новини і обговорювали, що відбувається. Під час тривоги часто бігали в укриття, яке знаходилося в школі. Там збиралися майже всі жителі села. Згодом завезли пісок. Чоловіки заповнювали ним мішки й зовні обкладали стіни. Ми, по мірі своїх сил, теж допомагали. Я вперше зрозумів, як важливо об’єднуватися в складні часи.

Навчалися ми потім дистанційно. А на вихідних приходили в школу всі: діти, учні, дорослі, пенсіонери – плели маскувальні сітки.

Я пам’ятаю, як ми малювали малюнки і писали теплі слова військовим, намагаючись підтримати їх.

Я став більше цікавитись історією нашої країни: читав книги про українських героїв, дізнавався про минулі війни і боротьбу за свободу. Це допомогло мені зрозуміти, що наш народ завжди був сильним і стійким,

понад усе цінував волю. Я відчував гордість за те, що я українець.

У цей складний час війни я навчився цінувати прості речі. Я почав більше проводити часу з родиною, допомагати батькам по господарству. Ми разом готуємо їжу, граємо в ігри, говоримо про наші мрії і будуємо плани на майбутнє. Це допомагає мені відволікатися від страшних новин і відчувати підтримку.

Та нещодавно трагічна звістка знову сколихнула нашу Лозуватську громаду. Загинув молодий воїн — Малина Богдан Олександрович, якому лише 20 років. 11 травня 2023 року він став на захист України, підписавши контракт із ЗСУ. Обіймав посаду стрільця – зенітника 1 зенітного ракетного відділення 1 зенітного ракетного взводу 2 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно – артилерійського дивізіону військової частини А 1302.

27 вересня 2024 року, відданий військовій присязі та українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області,

Малина Богдан Олександрович загинув. Вічна слава герою.

Сьогодні, 27 жовтня, День української писемності та мови. Віряни вшановують пам'ять святого мученика Нестора. До Нового року залишилося 65 днів. 977-й день війни в Україні.

Я розумію, як багато змінилося. Я став більш відповідальним і чуйним. Я навчився цінувати те, що маю, і допомагати іншим, навіть якщо я ще підліток. Я вірю, що ми, українці, разом здолаємо всі труднощі.

Мій шлях під час війни навчив мене, що навіть у найскладніші часи важливо залишатися добрим і підтримувати одне одного. Нехай наша єдність та сила волі допоможуть нам подолати всі труднощі разом. Я впевнений, що ми здолаємо ворога і повернемось до мирного життя, де панує любов і доброта. Бо ми – народ сильний духом і твердий у вірі.

Свою Україну любіть…