Сім'ї Любові Олександрівни не вистачає грошей під час війни, але попри це, вони допомагають родичам, які виїхали з Харкова

Я була на нічному чергуванні у лікарні, коли дізналась про початок війни. Під час цих жахливих подій ми на собі відчули брак коштів, адже чоловік почав менше заробляти. Хоч нам і не вистачає грошей, ми все одно допомагаємо нашим родичам, які - внутрішньо переміщені особи з Харкова.

Ми нікуди не тікали, а залишилися всі вдома. На щастя, ми маємо город та господарство – це допомогло нам вижити.

На календарі зупинився лютий і зафарбоване на ньому двадцять четверте число.

Мені дуже приємно дізнаватись про деокупацію українських територій. Для мене це - адреналін для душі.

Наразі я працюю молодшою медсестрою у хірургічному відділенні.