Я працював слюсарем КІПіА. 24 лютого був на роботі, почув, як бомбардують околиці міста. Ми з сином і дружиною поїхали за тестем і тещею. Забрали їх, і деякий час жили у підвалі сусіднього дому, бо наш будинок знищила авіабомба. Мій автомобіль залишився у гаражному кооперативі. Там йшли бої, то я не міг його забрати.
За водою ми ходили під обстрілами.
22 березня ми вирішили виїжджати. Перебралися спочатку у Запоріжжя, потім у Дніпро.
Я молю Бога, щоби найскоріше повернутися додому.
