Кміть Анна

11 клас, ОЗ «Мостиський ЗЗСО N2 1-3ст.»

Вчителька, яка надихнула на написання – Врубель Тереса Йосифівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Українці - незламних, бойових, мужніх та сильних людей. Думаю, кожен з нас має пишатися тим, з якої країни він походить та якою мовою розмовляє. У кожного українця є власні причини, чому він любить свою державу. Переважно в цей список входить неймовірна природа: гори, кришталеві озера, чарівні парки… Цей перелік можна продовжувати вічність, адже на наших землях так багато чарівних місць! Особисто я хотіла б додати у цей список ще незламний дух, який живе у кожному місті українцю, бунтарський характер, який заставляє іти до поставленої мети.

По-перше, ще з давніх-давен український народ намагався здобути незалежність для нашої держави. Згадаймо войовничих козаків. Слово «козак» поступово набуло значення особисто вільної, мужньої і хороброї людини. Одним із чинників появи козацтва було природне прагнення людей до особистої, політичної, господарської і духовної свободи. Саме тому нам слід брати приклад з наших предків, які наполегливо йшли до своєї мети: ні від кого не залежати і робили для цього все необхідне.

Прикладом до цього аргументу може слугувати роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Це соціально-психологічний роман, який зображує психологію героя на тлі боротьби українського селянства проти соціального гноблення. Автори подають історію села Піски, як алегорію закріпачення усієї України. Завдяки цьому у творі набуває розвитку ще одна тема - тема Батьківщини, народу, який асоціюється у творі з волом - великою терплячою твариною, яку зручно тримати в ярмі.

По-друге, цей незламний дух проглядається в сьогоденні на подіях Революції Гідності та у наших захисників на Сході. 

Не можу не згадати і наших волонтерів. Волонтерство допомагає покращити життя інших людей, зокрема тих, хто постраждав від російської агресії ще з 2014 року. З початку повномасштабного вторгнення я теж стала волонтером і відчула, як важливо бути частиною тих, хто в тилу допомагає військовим. Я відчуваю велике задоволення від цієї діяльності, адже я знаю, що так я можу бути корисною для інших людей, навіть якщо я особисто не знайома з ними. Я вірю, що кожен із нас може зробити світ кращим місцем для життя. 

Отже, сьогодні кожен українець та українка бачать своє майбутнє у мирній країні і з міцними союзниками!

Українці не зупиняються: створюють, будують, навчають, розвиваються, відновлюють… Нас захищає найкраща армія світу.

Наші збройні сили тримають кордони, захищають нашу державу на передовій, пильнують небо. Саме завдяки нашим захисникам і захисницям Україна стоїть міцно, бореться й живе. Боротьба триває. Наша держава чинить опір і ми усі впевнені: перемога буде нашою!