Усвідомлення війни почалося після 11 травня 2014 року. Ми ще не розуміли, що це війна. Але коли пішла техніка – почали чути постріли.

Узимку 2015-го, у лютому, у батьків (я живу окремо) і гараж розбомбили, і сінник був стіною, але згорів, і кінь утік, бо стріляли. І ось тоді ми зрозуміли, що дійсно війна. Хоча батьки 1941-го й 1942 року народження й росли під час війни.

Поруч села Нова Ласпа, Стара Ласпа, Гранітне. Пам’ятаю, як ми з дитиною ходили до школи у 2015-2016 роках і бачили вогники, коли «Гради» стріляють, міномети летять. Люди чули, як летіли снаряди та все навколо розривалося. Мій будинок не постраждав, але в сусіда розірвався снаряд і вилетіло скло. Їм видали скло як гуманітарну допомогу, і вони поставили їх на місце. Батьківська домівка постраждала, кілька снарядів вибухнуло у дворі. [Вони] слава Богу, не постраждали.

Раніше один одному бажали здоров’я та мирного неба над головою. Але ми цього значення не надавали, не розуміли побажання про мир, думали, що і так живемо в мирній країні. А зараз розуміємо, що означає мирне небо над головою. Тепер починаємо ставитися до всього по-іншому, навіть діти наші знають, що таке мир.

Моїй дитині було 9-10 років. Питав: «Є там, де не стріляють?» Я відповідала: «Є». Він мені: «Давай поїдемо». А я говорила: «Синочку, ну куди ми? У нас бабуся з дідусем, вони старенькі, виїхати не зможуть». Ми нікуди не виїжджали, постійно тут жили.

Війна не перекрила доступ до їжі й води – у нас у дворі колодязь, але дуже сильно обмежена можливість вільно пересуватися. У мене сестра 30 років живе в Донецьку, хворіє на хронічне захворювання, а ми не можемо поїхати провідати її або надати допомогу.

Раніше я працювала у Волновасі, районному центрі, їздила на сезонні роботи. Зараз так не можу зробити через воєнні дії та ковід. Залишилася без матеріальної [підтримки], живемо з дитиною завдяки допомозі моїх батьків.

Дуже хочеться миру – такого, який був сім років тому.

Оскільки я мала статус матері-одиначки, то отримувала гуманітарну допомогу від Ріната Ахметова. Видавали продовольчі пакети на мене й на дитину. Це дуже підтримало в той час, коли залишилися без грошей. Окрім того, дівчатка, які у Фонді працювали, підтримували морально. Нас не залишали в біді.