Антошенко Марія, 10 клас, Ліцей імені Б.Д. Антоненка-Давидовича Охтирської міської ради Сумської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Криницька Лілія Іванівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Страх, паніка, невідоме майбутнє, пусті полиці магазинів та вулиці, прямий ефір новин нон-стопом та вибухи. Це мої перші спогади про початок хаоса. Думаю, усі пам’ятають початок війни.  Першими емоціями став вбивчий мікс удушення та відторгнення самої ідеї війни. «Це неможливо, просто жарт, якісь навчання у місті», – це мої думки. Чи зможу я передати всі відчуття, страхи та стан на той момент? Навряд. Але одне сказати можу – початок тверезих думок стався лише 26 лютого, через два дні від початку. Впевнена і вже чую питання – «чому?». У відповідь на думку приходить одне слово, чотири літери і одна людина – мама.  

Чи мала я взагалі таку розкіш, як страх та жалість до себе? Тому вирішила – стану підтримкою і собі, і мамі, і друзям. Стала. Але не надовго... 

Не дивлячись на вибухи і тривоги, я прожила в Україні до Дня Незалежності. Закінчила сьомий клас майже на відмінно, допомагала плести сітки для військових на фронті та брала участь у флешмобах. Я бачила багато всього, найбільше запам’яталися голодні, кволі люди. Це були полонені захисники. Ослаблі ззовні, але сильні духом з вірою в краще, з вірою, що це скоро все закінчиться.  

Нас із мамою врятувала грошова допомога для ВПО, за ці гроші ми покинули країну та колишнє життя.

Усе ніби потонуло в темряві, але були краплі світла в ній. Щоб отримати щось – треба щось віддати. З мого боку це були марні надії та друзі, котрі залишилися на Батьківщині. Так, я сумую за ними, але розумію – краще я буду живою, ніж мертвою, як ззовні так і всередині. Через рік – зрозуміла. Наші школи набагато кращі, як отриманими знаннями, так і кваліфікацією (не в моєму праві жалітися і ходити «зі своїм уставом в чужий монастир», але це правда). Ще зрозуміла, наскільки важлива справедливість для мене. Я хочу, щоб злочинці відповіли за свої злочини, за законами людськими та Божими.

«Око за око, кров за кров», – говориться у Святому письмі.

Я хочу допомагати людям жити в мирі та порядку, щоб майбутнє покоління не бачило і не переживало те, що пережили ми. І поки я думаю,  яким чином це зробити, є люди,  котрі боряться за можливість життя для нас ВЖЕ. Наші Воїни.  

Повернення свободи та незалежності України – це повернення дому та щастя мільйонам українцям. Це перемога над диктатурою росії у Світі!