«Наразі і досі небезпечно - пострілюють десь повсякчас»

Олександр Захаров із Золотого згадує, як у рідному місті розпочалися бойові дії. Було дуже страшно - саме тому йому довелося виїхати на якийсь час у безпечніше місце.

Навіть зараз у Золотому постійно чути звуки пострілів. Відчувати себе в безпеці в такій обстановці неможливо.

Великою підтримкою для Олександра Леонтійовича була гуманітарна допомога від Фонду Ріната Ахметова та іншої міжнародної організації. Найбільше за все Олександр мріє про мир.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/