Мене звати Юлія. Ми з міста Харків. Були 9 місяців в Красногражі, зараз в Харкові, бо нас вигнали люди( Дім стоїть, нема ні світла, ні газу, ні опалення. Страшно їздити на працю, працюю в оранжереї (там все в склі). Дочка боїться жити в Харкові, дуже страшно. Я пішла на працю - збір полуниці и малини, щоб вижити.
В 4.30 24 лютого 2022 року я прокинулась на працю (і війна почалась(( Шок, страх, сльози. Дочка теж все чула, ми всі були шоковані, зараз теж.
Нам завжди страшно в любий день. Донька, коли взриви, через страх – трясеться усім тілом.
