Я жила на Миколаївщині, працювала. На роботі дізналася від колег, що почалася повномасштабна війна.

Страшно за дітей було. У мене маленька онучка. Вони з донькою виїхали за кордон, а ми тут залишилися. Нам тут дуже тяжко було під обстрілами. Різне було. Нічого, пережили, зараз все добре.

Нас обстрілювали, це бачили і чули діти. Школу розбомбили. Це все дуже страшно.

Брат зараз під Бахмутом. Матері 70 років. Війна на нас всіх дуже тяжко вплинула, особливо психологічно.

Староста наших сіл дуже гарна. Вона залишилася і нас підтримувала, привозила нам хліб. Це дуже запам’яталося.

Поки йде війна, я не можу бути ні в чому впевнена. Коли закінчиться війна, тоді і буде видно, що буде в майбутньому.