Мені 30 років, у мене троє дітей. До війни ми жили в селі в Гуляйпільському районі. Найбільше шокувало, що напала саме росія. Завжди дружили - і почалася війна з ними.

У нас обстріли були. Але нам пощастило, що швидко виїхали. Ми евакуювалися автобусом. Нас з Гуляй-поля забрали, труднощів не було ніяких, це ж наша територія.

Приємно вразило, як виїхали у Запоріжжі нас волонтери дуже гарно зустріли. Це запам’яталося. 

Рідні роз’їхались - хто де, всі в інших містах. Менше стали бачитися. Тільки по телефону спілкуємось.

Хочеться, щоб швидше закінчилася війна. Щоб все розцвіло. А там все налагодиться, я думаю.