Доброго дня, шановний Святий Миколаю! Пише тобі хлопчик Захар, мені 7 років. Я народився і до весни цього року жив у місті Лисичанську Луганської області, але коли в країну прийшла війна, ми з мамою вимушені були покинути рідний дім. Зараз ми живемо в невеликому містечку Жашків у Черкаській області, що стало нам другим домом. Тут я пішов до першого класу, тут потроху з'являються нові друзі.

Мені дуже хотілося б побачити свій дім, друзів з якими ходив до садочка та іграшки, що залишились вдома, але наразі це неможливо. Та нам не можна киснути, треба бути сильними і хоробрими, бо є ті, кому зараз важче. Особливо тим, хто знаходиться на передовій: нашим воїнам-захисникам. Їм я бажаю витримки, міцності і найсильніших янголів-охоронців, щоб кожен захисник повернувся додому до своєї сім'ї!

Я б дуже хотів, щоб нарешті в нашу неньку Україну прийшов Мир! З великої літери! І напевно це найголовніше бажання кожної дитини і кожного дорослого в цьому році. І я вірю, якщо всі-всі загадають це бажання, воно обов'язково виповниться як найшвидше! Ще хочу побажати найголовніше здоров'я своїм батькам і бабусям, і дідусям! Вам Святий Миколаю, просто хочу подякувати, що виконуєте мрії діточок і побажати успіху (щоб встигли привітати кожну дитину 🤫)! А для себе хотів би попросити цікаві розвиваючі іграшки і гарненький потяг з вагонами та залізною дорогою, щоб міг сам їздити. Дякую за Вашу увагу! Бажаю веселих свят!