Історії, які ви нам довірили
Мені 60 років. Я з міста Кремінна Луганської області. Працювала в будинку для літніх людей.
Зранку 24 лютого я збиралася на роботу. Вийшла з дому й побачила сусідку, яка стояла й плакала. Від неї дізналася, що почалася війна. На роботу я все ж таки пішла. Було чутно вибухи з боку Старобільська. Я працювала до десятого березня, а потім у будинок для літніх людей влучив снаряд – він згорів.
30 квітня ми з родичами і сусідами виїхали приїхали на Дніпропетровщину. Сюди приїхали з Харкова наші діти. Зараз діти з онуками за кордоном, а я ми з сестрою та її сім’єю залишилися тут.
Найбільші труднощі – фінансові. Зарплату не отримуємо. Живемо на соціальні виплати й гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова та інших організацій.
Ми зустрічали дуже хороших людей, які надавали нам безкоштовно житло, допомагали. Ми всім дуже вдячні. І взагалі, в цьому місті, де ми зараз, усі люди добрі.
Надіємося, що війна скоро закінчиться. Чекаємо на перемогу. Все буде добре.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
