Моя сім'я перебувала під окупацією пів року в місті Куп'янськ на Харківщині. Потім були два страшних тижні під постійними обстрілами. Цей жах не забудеться ніколи, до кінця мого життя. Ми змушені були виїхати у більш безпечне місце і після цього додому вже не поверталися. Упродовж уже 3,5 року там тривають активні бойові дії. Наразі наше місто повністю зруйноване, дім згорів, немає нічого живого. Надія про те, що колись побачимо домівку, згасла назавжди.

Мені та моїм дітям ці роки даються дуже важко пережити. Це постійні стреси і переживання, погіршення здоров'я як фізичного, так і психологічного. Кожну ніч сняться кошмари. Немає ніякої надії на майбутнє.