У Маріуполі Софія виживала разом із чоловіком та двома дітьми.
"16 березня поїхав друг. Треба було рятуватися і нам. Адже нас постійно обстрілювали. Зокрема, з літаків.
Я керувала автівкою. До цього не намагалися їхати. Не було інформації. Переховувалися у підвалі. Діти не виходили до 16 березня. До свого будинку не заїхали. Побоялися, що можуть бути міни. Там оселилися кадирівці. Цінні речі зникли.
Ми поїхали, але в Маріуполі залишився мій свекр, травматолог обласної лікарні. Там було багато поранених. Були прильоти в лікарні. Не вистачало води, їжі. Багато персоналу поїхало. Лікарня була захоплена", - розповіла жителька Маріуполя Софія.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.