Історії, які ви нам довірили
"У Ігоря йшла кров із вух та рота. Він втрачав свідомість. А я тримала його за руку і розмовляла з ним"
Через повномасштабне вторгнення Анастасія втратила громадянського чоловіка Ігоря, якому було лише 27 років. Після поранення його перевезли до шпиталю. І більше коханого Настя не бачила.
"15 березня, 2022. Пряме влучення в офіс. Яскравий спалах світла. Я закричала Ігорю. Він сидів спиною до стіни. Я намагалася його витягти. Мені здавалося, що його затягує до епіцентру вибуху. Зламала палець. Стало темно. Я почула голос мами. Ігор та подруга мами були непритомні. У Ігоря йшла кров із вух та рота. Він втрачав свідомість. Я тримала його за руку. Розмовляла з ним. Дивом ми залишилися живі під цими сходами. Колеги загинули. Ми кричали, хто живий. Але ніхто не відгукувався", - розповіла Анастасія.
А 17 травня 2022 року через ненадання медичної допомоги в Маріуполі померла прабабуся Лідія Павлівна Попова. «Другу війну, яку вона застала в своєму житті, через постійні обстріли прабабуся Ліда не пережила. І 17 травня 2022 року її не стало. Їй було 94 роки», - додала праонука.
А вже після виїзду з окупованого Маріуполя, 24 липня 2023, від онкології померла мати дівчини Ольга. Їй було 49 років.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
