До війни життя було прекрасним. Я людина релігійна, мене завжди рятувала віра в Бога. Зараз дуже важко, але я молюсь.

24 лютого в кілометрі від мене впала перша ракета. Потім стався другий вибух, мені стало тоді дуже страшно.

Місяць я прожив під обстрілами. У мене були запаси продуктів. Літаки літали над моїм будинком. У місті зруйновані будинки, обстріляли вокзал. Важко на все це дивитись.

Я виїхав з Лозової до Полтави. Триматися допомагають онуки. Я дуже радів, коли визволяли наші міста. Вірю, що ми повернемо наші кордони.