Ми з Луганської області. У нас все було, ми працювали. Ми вже звикли до гучних звуків, бо дев’ять років живемо на лінії зіткнення. Ми думали, що не буде такої страшної війни. Але потім після повномасштабного вторгнення зрозуміли, що цього разу все страшніше. 

Ми слідкували за тим, куди просуваються росіяни, аби розуміти коли виїжджати. У мене старенька мама, їй 86 років, дуже важко було їй пояснити, чому нам потрібно тікати з рідного дому.

Ми виїхали на початку квітня. Зараз живемо у Полтаві. Віримо в ЗСУ і в перемогу.