Світлана Поліщук дуже боялася обстрілів і часто ховалася в підвалі. Нервові потрясіння підірвали і без того слабке здоров'я жінки, тому багато грошей йде на ліки.
Початок війни... Це було страшно і моторошно, тому що скрізь все вибухало. Дуже страшно, це не можна передати словами. Я ніколи не забуду жах, коли над моєю головою з виттям літали снаряди. Ми з батьком так боялися, що часто ховалися в підвал при перших звуках пострілів.
Я сильно хворію, без ліків зовсім не можу пересуватися. Тому, коли мені давали грошову допомогу, вона вся йшла на аптеку. А зараз медикаменти стали набагато дорожче, жити стало гірше.
Війна не закінчилася, вона триває, тому я не відчуваю ніякої безпеки. Мрію тільки про мир, щоб у нас, нарешті, настав мир.
