Олег - харків’янин, який на початку повномасштабного вторгнення залишив рідне місто, коли Харків уже був під щільним вогнем: російські ракети, міномети, «Гради» та авіація били по житлових районах без упину. Лють, що народилася серед тих вибухів, він перетворив на справу - заснував в Дніпрі, куди переїхав, волонтерський проєкт «ТакМедКіт», створюючи спорядження для бойових медиків, якого тоді просто не існувало. 30 вересня 2025 року, коли Дніпро пережив один із наймасштабніших обстрілів, Олег саме пакував чергову партію спорядження. Почувши вибухи, він без вагань кинувся на місце трагедії й надавав допомогу постраждалим серед хаосу та вогню.

Його впевненість незмінна: Україна неодмінно переможе - питання лише у часі та ціні. І цю впевненість йому дають люди, поруч із якими він щодня працює й завдяки яким його волонтерська справа живе.