Тетяна зазнала багатьох травм від танкового обстрілу. 

Вранці я була вдома, збирала дитину до школи. А потім нам сказали, що школа вже не працює.

На початку війни у нас вимкнули світло, магазини не працювали, ми жили в підвалі без хліба.    

Найстрашніше було, коли прямо в нас вистрілили з танка. У мене була контузія, а ще діставали уламки з голови, ніг та плеча.

Нині я проживаю зі своєю восьмирічною дитиною. Роботи немає, хоча до війни була.

«На згадку» про війну у мене на все життя залишилися шрами на голові, ногах та плечі.