Мені п’ятдесят років. Живу в селі Калинівка Миколаївської області. Працюю. Маю дружину й дитину.
На початку березня в нашому селі з’явилися російські військові. Третього квітня я з сім’єю виїхав у Вінницю. Ми їхали в автоколоні.
У селі Вавилове застрягли в полі, бо пройшов дощ. Нас витягували звідти трактором, а в цей час відбувався обстріл.
Три доби були у Вавиловому. Нас годували в їдальні. Тільки-но земля висохла – ми поїхали далі. Нас швидко пропустили на блокпостах, бо йшов бій.
Удома залишилися коні, собаки й коти. За ними наглядали мати й вітчим. Третього грудня я повернувся додому, а шостого - вийшов на роботу. Допомагав військовим вантажити снаряди. Вони розміновували територію, вивезли два КАМАЗи снарядів.
Я думаю, що війна триватиме ще як мінімум рік. Хоча хочеться, щоб швидше закінчилася. Вважаю, що через пару років після перемоги Україна процвітатиме.
