У перші дні повномасштабного вторгнення Наталія Онішник з сином не виїхала з Маріуполя. Бо не могла залишити маму та брата з сестрою – у них з дитинства інвалідність. Вивезти під обстрілами дітей з ДЦП та ще й коли не маєш своєї машини було майже нереально. Тож Наталія зі своїм сином, мамою, сестрою та братом намагалися вижити під суцільними обстрілами.

Одного разу «прилетіло» в їхній будинок. На них просто впав дах. Дивом усі вижили. Наталія самотужки витягувала з-під завалу сестру та лежачого брата. Вивезли родину волонтери. Сімʼя оселилася у Дніпрі. Самі на те не сподіваючись, отримали прихисток у Міському соціальному гуртожитку, який відкрився на базі центру «Я - Маріуполь»…