Я встигла виїхати з села до того, як його окупували росіяни. Спочатку з дитиною була за кордоном, а потім повернулась до України. Мій батько залишався в окупації, пережив всі жахи війни. Не було води та світла. Доводилось сидіти без продуктів. На мою подругу росіяни наставляли автомати, вона була дуже налякана. Потім їй вдалось виїхати.

Зараз я з родиною намагаюсь вижити в нових умовах, бо коштів не вистачає. Що з моїм будинком - я не знаю, сподіваюсь, що вцілів. Чекаю тільки миру. Планую відбудувати село, хочу відновити те, що було. Гадаю, що у майбутньому так і буде.