Мій рідний край бомблять від початку війни. Моя сестра прожила в окупації декілька місяців, ледь вибралась з села. Морально мені було дуже важко. Мої рідні були в Бердянську, і я не міг до них додзвонитись через відсутність зв’язку. Я жив в Оріхові. За час війни бачив багато смертей. На моїх очах загинув сімнадцятирічний хлопець. У цій війні я втратив друга. Зараз після поранення у лікарні проходить реабілітацію ще один мій друг.

 Зараз я живу в Запоріжжі. Тут багато людей з Оріхова. Вони їздять до рідного міста, аби перевірити, в якому стані їхнє житло.

Мій друг так теж зробив, але назад не повернувся. Осколок влучив йому у голову, коли він був вдома. Дружина вижила, але також була поранена. 

Оріхів майже зруйнований. Мені прикро це усвідомлювати. Мій будинок пошкоджений, але поки що стоїть. Я б хотів повернутись додому й побачити всіх рідних та сусідів.