Історії, які ви нам довірили
«На моїх очах збили літак, і я з братом бігла звідти, тільки п'яти виблискували»
На початку війни Карина Бігірістанова і її батьки потрапляли під обстріли, на щастя, залишилися неушкоджені, але пережили сильний стрес. Тепер навіть звуки далекої стрільби викликають у неї панічний страх.
Мої батьки в 2014 році потрапили під один з перших обстрілів, коли їхали додому з Луганська. А потім ми з молодшим братом гостювали в Краснодоні і бачили, як поруч з будинком збили літак. Бігли ми звідти, тільки п'яти виблискували!
Мені тоді п'ятнадцять років було, несла на руках п'ятирічного брата. У якийсь момент піднімаю голову і бачу цей літак так близько, мало не над головою... Тоді я поклала брата на землю і сама лягла на нього. Мені було дуже страшно.
На літо батьки відправили нас до родичів на південь, у вересні тато привіз додому. А в листопаді я мало не загинула, коли снаряд розірвався навпроти мого училища і всі вікна в аудиторіях повилітали.
Зараз у нас теж час від часу стріляють, нещодавно чула з боку Старого Айдару. Було дуже чутно і дуже страшно. Таке відчуття, ніби все заново починається.
Ми зараз живемо з чоловіком і маленькою дитиною в Щасті. З роботою важко. Я в декреті, чоловік працює неофіційно. Погано, що ми зараз не можемо виїхати на заробітки за кордон, як раніше.
Мрію, щоб були рідні здорові. Нічого більше не потрібно.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
