Марія зустріла війну в Житомирі. Перши дні вона згадує як суцільний жах, паніку і невизначеність, тому спершу вивезла дітей на Закарпаття, але потім переїхала до батька в місто Овруч Житомирської області. Її перебування там співпало з масованими обстрілами міста – ракети влучали в будинки мирних містян. Марія зосередилась на тому, щоб створити дітям свій маленький острівець безпеки без війни – читала їм книги та готувала смаколики. Жінка вірить, що за законами всесвіту, зло не може залишитися непокараним, а отже війна неодмінно скінчиться.