Після того, як сім'я Ірини Михайлівни виїхала з окупації, в їхній будинок поселились окупанти 

У мене є чоловік, двоє дітей. До війни ми мешкали у своєму будинку в Василівському районі, в чоловіка була гарна робота, діти ходили в школу. Коли почалась війна, не стало роботи, а діти почали боятися військової техніки, почали ховатися у підвалі. 

Спочатку в окупації не було продуктів, потім вони почали з'являтись, але на них були захмарні ціни.

Мирне життя в одну мить закінчилося, тому через деякий час ми виїхали. Виїжджати було нелегко, бо на блокпостах були росіяни, а вони просто так не випускали. Морально потрібно ще довго відходити від тих жахів, які ми пережили.

Ми виїхали до кума, бо він ще до війни виїхав на заробітки, і ми зараз живемо в його квартирі. Діти навчаються онлайн в тій же школі, де і навчалися.

На цю мить наш будинок цілий, але там живуть росіяни. Вони винесли майже все майно. У нас в сусідньому селі залишився брат, він інколи проїжджає поруч, і дивиться що там. Наразі ми сподіваємось на нашу армію, на наші збройні сили, що нас визволять. Ми надіємося на краще.