Клосович Дарина, учениця 8 класу Зарічанської гімназії Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Крижановська Анна Борисівна

Моя Україна майбутнього

Україна – це моя Батьківщина, тобто земля моїх батьків… Вона має особливу історію, багату культуру та, переконана, неймовірне майбутнє! Україна є центром Європи та найбільшою в ній країною. Це дивовижна країна! На жаль, зараз вона змушена тримати в своїх руках заряджену зброю й відкидати грізного й ненаситного ворога в бік східного та південного кордону.

Саме в цю мить вона втрачає своїх дітей, найкращих дітей, найдостойніших серед усіх. Втрачає тих, хто просто хотів жити мирно під синьо-жовтим прапором, народжувати дітей, вчити їх рідної мови, співати їм колискові солов’їною та бути щасливим саме на с в о ї й землі…

В родинному колі, на урочистостях, в телефонних розмовах віднедавна почали звучати побажання миру, ночей без сирен, ранків, які починалися б з гарних новин. З’явилося одне бажання на всіх. Всі ми мріємо про МИР. Але що означає «мир»?

На мою думку, мир - це змога не переживати за те, чи настане завтра. Мир – це свобода. Свобода висловлюватися вільно, незважаючи, влаштовує інших твоя думка  чи ні. Мир – це сльози від щастя, а не від втрати свого дому чи рідної людини.

Це спокійне життя для всіх людей. Це можливість спокійно та впевнено планувати своє майбутнє, а не страшна думка про те, що, можливо, це твоя остання мить.

Я вірю, що Україна неодмінно переможе! Проте треба розуміти, що країна буде довго відновлюватися після такої важкої боротьби.

Україну після війни я мрію бачити успішною державою. Я бачу її відродженою і сильною: із сильним військом, потужною економікою, із українською церквою; прагну бачити її у списку країн з найкращою медициною, освітою, технологіями. Мрію, щоб моя країна була по-справжньому демократичною, щоб думка народу була визначальною.

Я дуже хочу, аби українська пісня не знала кордонів, аби українське слово лунало в найвіддаленіших куточках світу, аби кожен із 8-ми мільярдів хоча би раз у житті посмакував борщем із пампушками, відвідав нашу Софію й Лавру, піднявся на Говерлу й звідти на власні очі переконався, за що ж ми, власне, воюємо!

Я щиро вірю, що незабаром моя мрія збудеться. Але щоб ця мрія здійснилася, необхідно щось змінювати в собі, чогось позбуватися, від чогось відмовлятися та щось переосмислювати; думати, ЩО та КОГО ти обираєш, і до якого результату це призведе.

Треба зрозуміти, що ти не просто «маленький  гвинтик» у великій системі, а ти саме той, хто може призвести до колосальних змін в ній, або стати творцем абсолютно нової системи.

Заради своєї мрії я готова до будь-яких дій! Усе буде Україна.