Симонець Ангеліна, учениця 8 класу Глинківської гімназії Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Терещеня Алла Василівна

Моя Україна майбутнього

Нині наша держава переживає криваві часи, бо зіштовхнулася з агресією рф. І через це закінчилися спокійні дні і ночі українців. Зараз усі ми мріємо про мир і спокій, життя без повітряних тривог, без страшних новин про війну.

Для мене слово «мир» означає спокійне життя без війни, без хвилювань за рідних людей під час тривог.

Тому майбутнє України я уявляю так: наша країна відбудувалася після війни, стала однією з найбагатших країн у світі, зберегла свою історичну територію, і з нами ніхто  більше не воює, бо росії більше немає. Коли ми переможемо у війні з ворогом, я хочу поїхати закордон, щоб розказати світу про нашу багату культуру, звичаї і традиції.

Так само буду поширювати українську мову – мову славних воїнів-переможців, щоб весь світ знав, що українці – це незламна нація героїв, які готові боронити свою державу, віддаючи за неї життя.

Ось таку Україну майбутнього я уявляю.