2014 року ми з батьками потрапили під обстріл. Після цього ми поїхали до моєї бабусі, побули там недовго, бо знову потрапили під обстріл і ховалися в підвалі.

Після обстрілу поїхали знову додому. Але коли повернулися, мої друзі поїхали й мало хто залишився. У Горлівці (вдома) у нас були всі речі, предмети, і перевезти їх у безпечне місце було важко. Ми знайшли безпечне місце у татової мами й зуміли перевезти речі.

Зараз у нас все гаразд. Я живу з батьками в приватному будинку недалеко від бабусі. У місті, куди ми переїхали, я знайшов багато добрих друзів.

Мир для мене – це бути з близькими й бачитися з ними. Робити те, що мені хотілося, піти на гуртки…

Я був би щасливий, якби настав Мир. Тоді я б утілив усі свої мрії в реальність. Я буду сподіватися, що настане мир.