Ми живемо в кімнаті з мішками з піском у вікнах, тому що дітей треба якось ховати.

Син – дев'ятирічний Богдан, у разі обстрілу сховатися сам не зможе, у нього родова травма. У Вероніки, його двоюрідної сестри, теж біда. Вона, як Богдан, не може жити без протисудомних препаратів. Якщо їх не приймати, у Богдана трапляються напади до 40 разів на день із зупинкою дихання, посинінням обличчя та втратою свідомості.

Щомісяця нам з мамою Вероніки потрібно до п'яти тисяч гривень на купівлю медикаментів. Сума нереальна для нас. Раніше ми ліки отримували за державною програмою, але її заморозили з початком військових дій на Донбасі. Зараз нас ліками підтримує Фонд Ріната Ахметова.