В першу ніч я добре чула вибухи. Боялася, щоб онуку не розбудили. Відкрила інтернет, прочитала, що почалася війна.
Я виїжджала у Рівненську область. Потім повернулася, коли запрацювала Слов’янська ТЕС і було поновлено наші трудові договори. Як повернулася, виявилось, що квартиру мою пошкодило обстрілом. Живу в квартирі дітей. Сини виїхали з родинами у Львівську і Рівненську області.
Вважаю те, що відбувається, злочином.
Ми всі тут живемо одним днем, живемо на валізах.
