У перший день війни я була шокована. У місті почалися сильні обстріли. Далі було життя у пеклі. Я нікуди не виїжджала. Раніше працювала вихователькою у дитячому садочку, після початку війни залишилась без роботи.

Деякий час у місті не було води, тож керівництво шахти організувало її підвоз. Так і виживали. Магазини та аптеки працювали, але були часи, коли я харчувалась із запасів продуктів.

Зараз я хочу бути корисною суспільству, працювати знову у дитячому садочку. Чекаю на завершення війни.