Мені 77 років. У мене є дружина, чотири доньки, сім онуків і дві правнучки. Ми жили в Охтирці біля військової частини, яку росіяни обстрілювали з літаків. Мій зять був у Територіальній обороні. 

Коли бомбили, будинок здригався. На третій день війни ми виїхали на дачу, де й живемо досі. Забрали з собою морську черепаху. 

Найбільше шокує загибель людей. Я був оптимістом, а через війну тепер морально розбитий. 

Моя старша донька живе в росії. Вона стала жертвою пропаганди. Коли ми розповіли їй про обстріли нашого міста, вона сказала, що це брехня. 

Я вірю в ЗСУ. Вірю в наш народ. Думаю, що ми переможемо, а коли це станеться, не знаю.