Під час війни сім’я Інни Миколаївни відчула дефіцит продуктів та фінансову скруту

Про початок війни я дізналась з новин та від рідних, які мені зателефонували.            

У перший місяць у мене був стан ступору та безпорадності, адже я не відразу зрозуміла, що сталося. Я не вірила, що таке можливо у нашому сторіччі. Мені доводилось тримати себе в руках, щоб мої діти та мама не панікували.

Я дуже хотіла вивезти сім’ю у безпечне місце, але на це не було грошей. Також було страшно, що авто розстріляють.

Ми стикнулись з дефіцитом продуктів, бо полички супермаркетів спорожніли, а тільки там можна було розплачуватися карточкою. В маленьких крамничках завозили товар, але продавали його тільки за готівку, яку ніде було зняти.

Напередодні війни я отримала книги. Можливо саме читання й допомогло пережити ті перші страшні дні. Я вголос читала дітям в гардеробній, де ми ховались від обстрілів.

На щастя, моя сім’я разом. Я була приємно здивована, що мої діти нас всіх підтримували сильніше, ніж дорослі.  

Робота наразі у мене є, але скоро буде скорочення. Зарплати не хватає навіть на сплату кредитів, тому я не знаю, що робити.