Максим з дружиною і матір’ю виїхав з Бахмута, взявши з собою лише найнеобхідніші речі та домашніх улюбленців. Зараз сім’я мешкає у Дніпропетровській області. Коштів їм вистачило лише на оренду однокімнатної квартири без опалення. Як бути з обігрівом помешкання, чоловік поки не знає.

Я мешкав у Бахмуті зі своєю сім’єю – дружиною і мамою. У мами інвалідність: у неї проблеми із зором. Мав роботу. Все було добре до 24 лютого. Потім ще місяць ходив на роботу. А коли почастішали обстріли і міський голова закликав терміново виїжджати, довелося їхати.

До того ж, ми жили за річкою Бахмуткою, близько до окупованої Горлівки, від прильотів у нас повилітали вікна.

Тож з дружиною і матусею взяли дві сумки речей, двох собак, двох кішок, і поїхали з Бахмута. Наш син на той момент знаходився в інституті в Києві. Виїхали ми до міста Новомосковськ Дніпропетровської області. Там зіткнулися з проблемою житла – дуже дорого орендувати. З роботою дуже складно. У матері маленька пенсія, і ми оформили допомогу від держави як внутрішньо переміщені особи.

Зараз живемо у селищі Шахтарське Синельниківського району Дніпропетровської області. Дружина влаштувалася на роботу до виправної колонії. Винаймаємо однокімнатну квартиру недорого. Довгий час в ній ніхто не жив: світло підключили, але вона без опалення, тому дуже холодно. Хотіли грітися електрикою – проводка не витримує, та ще й світло відключають. Власниця квартири каже, що можна поставити буржуйку, дрова вона дасть. Але де її взяти?

«Ми взяли дві сумки речей і поїхали»