Наша сім'я втратила все житло. Ми виснажені - морально, психічно та фінансово.

Початок війни ми застали вдома. Збиралися на роботу, дитина - до школи. Зранку почався обстріл. Це було жахливо. Були перші вбиті.

Про війну дитині повідомили спокійно. Ми відвезли її в село до батьків.

Найжахливіший і найстрашніший день - коли ми під обстрілами намагалися виїхати з міста. Слава Богу, нам вдалося виїхати.

Ми пережили сильний стрес. На сьогодні трохи заспокоїлися.

Частково зіткнулися з проблемою - у наше місто перестали доставляти продукти.