01.03.2022 р. наш будинок було зруйновано внаслідок ракетного удару. Ми з родиною були в той час у будинку. Я накрила собою доньку Маргариту. Чоловіка з сином Артемом викинуло в коридор. Почали летіти вікна, двері, стеля падати… Усе навколо палало… Ми ледь вибрались з будинку.
Наразі наш будинок непридатний для проживання і ми винаймаємо квартиру. Діти дуже налякані. Маргаритка почала заїкатися - ми зараз працюємо із логопедом. Кожної повітряної тривоги діти постійно здригаються і запитують, чи цього разу мине. Шокував ракетний удар біля нашого будинку.
Коли не стало будинку, відповідно усі запаси їжі були знищені, медикаменти шукали по аптеках - тоді був дефіцит ліків. Шукали одяг теплий, продукти купували - все абсолютно.
На згадку залишились тільки уламки від ракети.
