Мені 78 років. Жили в Попасній. Хату розбило, в нас нічого немає. Ми 20 днів сиділи в підвалі, а потім ледве втекли звідти. Переїхали в Дніпро, а потім - у Кременчук. Я маю інвалідність, і ми отримували гуманітарну допомогу.

Шокувало те, що ці гади, які прийшли, забрали в нас усе. Не дали навіть на пенсії спокійно пожити.

Ми звідти ледве втекли. І машина залишилася, і все там залишилося. А ми втекли з рідного дому. Нам скоро на кладовище, наше «майбутнє» вже пройшло. Той ірод своєю війною забрав усе: і здоров’я, і майно…