Перший день війни. Дуже багато стріляли. Через Петрівку на той бік летіло багато снарядів, такі вогняні кулі.

Ми у підвали ходили. Приготували там воду та продукти такі, щоб у підвалі не пропали.

У самій Петрівці ми лише чуємо, що десь стріляють, але не так, щоб сильно.

Ми всі напружені. Ми не можемо бачитися з рідними, близькими. Бажаємо, щоб не гинули люди ні з того, ні з іншого боку, адже це чиїсь діти, онуки. Щоб не було війни. Ми щоразу про це думаємо.

Мріємо, щоб світ був, більше нічого не треба.