До війни ми дуже добре жили. Я працювала, чоловік працював, ціни були більш-менш людські. А потім розпочалася війна, стріляти почали, військові зайшли. І помчало…

І у підвали ми ховалися, і з літаків нас бомбили. Будинки постраждали, людина від уламків у нас загинула. Але більше неприємностей Щастю діставалося.

У нас усі зарплати пов'язані на ДРЕС, багато людей працювали там, а зараз скоротили 70-80% персоналу. Ось люди сидять по хатах. Що їм робити? Немає роботи – і стабільності нема.