У війну і без того важке життя Зінаїди Федорівни стало ще гіршим. Вона живе разом із безробітним сином на одну свою пенсію у будинку, який пошкодили обстріли.

Страшно було. Як тільки починали стріляти, ми бігли в льох і не вилазили, сиділи там вдень та вночі. Це найважче було, у нас шибки в будинку повилітали, дах тік. Мій син не працює, йому нещодавно виразку прооперували. У мене катаракта двох очей, нічого не бачу. Дуже важко, недоїдання було.

Ми отримували продукти харчування від Ріната Ахметова, і це була велика допомога для мене, бо ми із сином живемо на мою пенсію. Я все життя у злиднях прожила.

Найголовніше – щоб у нас було здоров'я та світ. Про це мріємо.