Три роки ми живемо під обстрілами. Від страху та безвиході хочеться плакати. Хто буде відновлювати зруйнований будинок? У нього стільки праці вкладено!
На околиці Золотого вже нікого майже не залишилося, у будинках вікна забиті. Покинуті цілі багатоповерхівки. Люди кинули все, тікаючи від війни. А ті, хто залишився, живуть у постійному страху.
Наш сусід загинув за крок від під'їзду, йому не вистачило однієї секунди, щоб врятуватися. Це сталося в січні 2015 року. У нас були на вулиці влучення і в будинки, і в дитячі майданчики. Дитину поранило.
У 2014 році ми три місяці ховалися в підвалі. Їжу готували на вогнищі. Я тоді була на шостому місяці вагітності. І всі випробування не пройшли безслідно. Через тиждень після народження дитина померла від внутрішньоутробної задухи. Це були наслідки ось цих підвалів. Але навіть після такого жаху я не відмовилася від мрії про дочку і народила Алевтину.
Так, нам важко. Живемо в напівзруйнованій квартирі, де з чотирьох кімнат житлових тільки дві. Ударною хвилею пошкодило стіни, підлогу, меблі. На що відновлювати? Чи є сенс взагалі щось відновлювати?
.png "«Досі хліб привозять двічі на тиждень»")
%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F.png "«Дитина сильно злякалася, і ми поїхали»")
