Ганусовська Світлана, вчитель Миколаївської гімназії №64 Миколаївської міської ради Миколаївської області
Війна. Моя історія
Доброго вечора! Я вчителька з Миколаєва, і не лише вчителька, а й мати, дружина, донька, сестра...., яка 24 лютого запитувала себе:”Війна? У 21 столітті? Як таке може бути? Чому це сталося? Що робити? Куди бігти?” Ці та багато інших питань вбивалися в мою голову, коли почула перші вибухи. Відчуття? Їх не можна передати словами. Напевно, перше, що я відчула, це був страх.
Страх за мою країну, мою родину і друзів, які опинилися в небезпеці. Слово “війна” для мене було лише словом, це було чимось , що я бачила лише по телевізору або чула у новинах, але це не стосувалося мене, мого життя.
Чи змінила війна моє життя? А ви як думаєте? 23 лютого я готувала відкритий виховний захід про Міжнародний день рідної мови для своїх учнів. Пізніше з чоловіком та донькою ми сиділи за вечерею і обговорювали, як будемо вітати племінницю. Але о 05.00 ранку 24 лютого моє життя та життя моїх рідних змінилося. І не лише моє, а й життя усієї країни.
Нам довелося вчитися, як виживати в умовах війни, вчитися навичкам, які ніколи не були потрібні в нормальному житті.
Замість того щоб планувати майбутнє- ми планували, як залишити місто у найбезпечніший спосіб, замість того, щоб планувати подорожі — ми вчилися, як поводитися під час обстрілів. Але цьому можна навчитися..... А як навчитися тому, що твої рідні можуть загинути? Мій чоловік, зять, кум зараз захищають нашу країну, нас, борються проти найбільшого зла на Землі. Страх, відчай, невизначеність.... вилилися в постійні дзвінки рідним та знайомим.
Ми телефонуємо не для того, щоб спитати, як справи, а щоб перевірити, чи живі, як пережили ніч...
Через війну, можливо, я втратила найдорожчу людину -маму. Вона стала однією із багатьох жертв, які були вимушені відкласти своє лікування. Можливо, якби вона вчасно пройшла хіміотерапію, то змогла б жити. Ці думки не залишають мене в спокої.....А якщо...? А коли...? За що..? А якби..?
Але чому війна існує в 21 столітті?Чому людство не вчиться на помилках минулого? Чому одна НЕДОлюдина вирішила, що має право розпоряджатися долями інших, що він всесвіт?
Ці питання залишаються відкритими, але ми не можемо залишитися без відповідей. Як писав великий Кобзар: “Борітесь – поборете, Вам Бог помогає!За вас правда, за вас сила .І воля святая!” Ми повинні робити все можливе і неможливе, щоб зупинити цю страшну реальність і забезпечити майбутнє нашим дітям, нам, нашій УКРАЇНІ! Тому донатьте на ЗСУ!!!!!! СЛАВА УКРАЇНІ!!!!!!!ГЕРОЯМ СЛАВА!!!!!!!!
