У Людмили Василівни з чоловіком троє дітей, але через війну вони виїхали й тепер подружжя проживає вдвох. Жінка з болем згадує, як було страшно, коли бомбили. Кілька місяців не було пенсії, і траплялося, що не було грошей навіть на хліб. Тоді багатьох рятувала гуманітарна допомога.