Мешканка Валуйського з початком війни на Донбасі втратила спокій та роботу. Сім'я ховалась у порожній квартирі двоповерхівки, бо підвалу поблизу не було. Зараз жінка мріє про мир та роботу.

Ми живемо у двоповерховому будинку на кілька квартир. Коли 2014 року починали стріляти, ми спускалися на перший поверх у порожню квартиру. Там почувалися, як під захистом. Коли припинявся обстріл, поверталися назад. У нас у квартирі і вікна від стрілянини вилітали, але вже все відремонтували.

Ми без світла та їжі сиділи. Мене та доньку скоротили на роботі, тільки чоловік працює, а на 6000 гривень усіх не прогодуєш, та ще й комунальні платежі сплатити треба.

Наразі трохи безпечніше, але іноді починають стріляти.

Хочу забути все, що було, і щоби перестали стріляти. Мрію, щоб закінчилася війна, влаштуватися на роботу та отримувати хоч якусь зарплатню, щоб жити.