Гуськов Ярослав, 16 років, НВК «Гарант», м. Лисичанськ, Луганська область

Есе «Один день»

Для мене війна почалась 22 квітня 2014 року, коли я готувався до школи, коли перший військовий літак пролітав над моїм містом.

Історія почалася сім років назад. Війна застала зненацька. Усім двором ми зібралися у сховище з теплими речами. У підвалі будинку було холодно і сиро, все засипано піском, який там зберігався на випадок заморозків. Ми спали на дверях, лавках і шинах.

Після перебування у сховищі десь тиждень ми дійшли до Рубіжного, за цей час ми пізнали багато страху та жорстокості. По ночах ми чули лише молитву старої бабусі, яку переривали звуки пострілів й вибухів ракет. Єдиною розвагою було ховання гільзи у піску й грати у «Холодно-гаряче». Я дуже радів, коли не чув пострілів.

Мир – це найдорожче, що є на землі, бо його за гроші не купиш. Треба цінувати мир, бо більшої дорогоцінності немає.